Російські удари по логістичних центрах серйозно змінили роботу українських торговельних мереж. За літо з ладу виведено близько 500 тисяч квадратних метрів складської нерухомості класу А — майже 30% від загальної кількості. Через це постачання товарів до супермаркетів затримуються, а ціни у вересні можуть зрости.
Фізичного дефіциту продуктів в Україні немає: країна виробляє у 3–4 рази більше продовольства, ніж споживає. Про це заявили в Мінагрополітики та Українському клубі аграрного бізнесу. Проблема полягає саме в логістиці: товари, які раніше доставлялися за 24–72 години, тепер можуть їхати до тижня.
За словами заступника голови Всеукраїнської аграрної ради Дениса Марчука, торговельні мережі масово переходять від роботи через розподільчі центри до прямих поставок від виробника в магазин. «Так, є проблеми з логістикою. Коли руйнується те, що могло б забезпечувати кілька тижнів життєдіяльності великого міста, потрібен час, щоб диверсифікувати ризики», — пояснив він.
Першими з полиць зникають не гречка чи консерви, а молочна продукція, охолоджене м’ясо, риба, свіжі овочі та заморожені товари. Усі вони потребують безперервного холодового ланцюга й щоденних поставок. Як пояснив виконавчий директор «Спілки молочних підприємств України» Арсен Дідур, виробники молочної продукції майже не мали власної логістики: постачання значною мірою залежали від розподільчих центрів торговельних мереж, які тепер пошкоджені.
Найвразливішим залишається Київ і область. За оцінкою Dragon Capital, лише в цьому регіоні з ладу виведено близько 400 тисяч квадратних метрів складів класу А. Тут була зосереджена значна частина логістичних потужностей. Керівник аналітичного відділу Українського клубу аграрного бізнесу Максим Гопка називає столичний регіон найбільш уразливим до перебоїв із постачанням.
Другий проблемний напрямок — Дніпропетровська та Запорізька області. Знищений у червні розподільчий центр АТБ у Дніпрі забезпечував понад 300 магазинів у двох областях одночасно. Компанії вдалося перебудувати маршрути, однак цей випадок показав масштаб залежності від одного логістичного вузла. Окрема група ризику — прифронтові регіони, де до проблем із постачанням додаються безпекові обмеження та перебої з електрикою.
Молочна продукція та м’ясо. Максим Гопка прогнозує здорожчання на 5–10%. Денис Марчук допускає зростання до 20% через сезонний фактор: восени молочна продукція традиційно дорожчає. Додатковий тиск створюють витрати виробників на генератори та пальне. Водночас Арсен Дідур вважає, що у вересні ціни на молочну продукцію зростуть помірно — на 3–5%.
Гречка. Мінагрополітики допускає зростання ціни до 15%. У липні середня ціна становила 75,17 грн за кілограм, за даними Держстату. За максимального сценарію подорожчання гречка коштуватиме близько 86,45 грн за кілограм. Дефіциту не очікується: виробництво прогнозується на рівні понад 80 тисяч тонн, а збирання врожаю триває. Водночас на собівартість впливають витрати на пакування, сушіння та електроенергію.
Овочі борщового набору. Найближчими тижнями дефіциту не буде завдяки сезонній пропозиції нового врожаю. У серпні картопля коштує в середньому 19 грн за кілограм, причому її ціна навіть знизилася порівняно з липнем. Восени, у міру вичерпання сезонної пропозиції, овочі можуть подорожчати.
Хліб. Ціни також можуть зрости через подорожчання борошна, енергоносіїв та ускладнення логістики. Конкретних прогнозів щодо розміру підвищення аналітики поки не наводять, однак очікується висхідний ціновий тренд.
Масово скуповувати продукти не потрібно. Фахівці наголошують, що ажіотажний попит сам створює штучний дефіцит і підштовхує ціни вгору. Достатньо мати вдома запас на два тижні — круп, консервів, олії та питної води. Фізичного браку продовольства в країні немає, а логістика поступово відновлюється.
