Минулорічна зима для багатьох українців стала справжнім випробуванням: температура в квартирах опускалася до +5 °C, світло зникало разом із мобільним зв'язком, а підйом на верхні поверхи багатоповерхівок перетворювався на виснажливе випробування. Цього разу влада обіцяє не допустити повторення таких сценаріїв.
Київ розпочав підготовку до наступного опалювального сезону одразу після завершення попереднього. У столиці захищають інженерно-технічну критичну інфраструктуру, встановлюють резервне живлення для систем водо- та теплопостачання, розвивають когенерацію й будують резервні системи теплопостачання.
Ціна підготовки перевищує 10 мільярдів гривень. За словами заступника голови КМДА Петра Пантелєєва, готовність за всіма напрямками вже перевищує 60%: понад 60% становить готовність із відновлення інфраструктури, а понад 65% — щодо будівництва когенераційних установок.
Загалом місто будує близько 1600 МВт розподіленої теплової генерації. Це 30–35% максимального пікового споживання столиці взимку. Також облаштовують модульні котельні. Уже побудовано 65 МВт когенераційних потужностей, що відповідає 4–5% пікового споживання міста, та понад 16 МВт дизельних електростанцій.
В «Укренерго» повідомили, що продовжують будувати захист другого рівня на об'єктах системи передачі електроенергії. Він має уберегти обладнання від прямого влучання дронів та уламків ракет. «Інженерні рішення, які зараз застосовуються в нашій державі, не мають аналогів у жодній країні світу», — заявили в компанії.
Поки міські служби зміцнюють енергосистему, самі мешканці також готуються не залишитися без світла. Після торішніх відключень українці масово інвестують у енергонезалежність. У Києві понад 200 житлових комплексів або будинків уже мають сонячні електростанції. Вони виробляють електроенергію для власних потреб, а в деяких випадках продають її в зовнішню мережу.
Показовий приклад — один із будинків на Троєщині. У межах міської програми «Світлодім» мешканці отримали 300 тисяч гривень, додатково зібрали з кожної квартири від 2,5 до 6 тисяч гривень і придбали два інвертори по 12 кВт, акумулятори на 60 кВт і 32 сонячні панелі. Уся система коштувала понад мільйон гривень. Тепер вона живить насоси водопостачання, освітлення під'їздів та ліфти.
Частина українців розглядає переїзд у сільську місцевість як спосіб пережити зиму з мінімальними незручностями. Однак екоактивіст Максим Залевський попереджає: ті, хто лише наприкінці літа почав шукати старий будинок для переїзду, вже запізнилися.
Він радить міським жителям спершу оцінити готовність до життя в селі: чи вміють вони користуватися піччю, чи можуть заготувати дрова та чи готові жити без каналізації. Альтернативою можуть стати квартири в невеликих містах на умовно безпечній території, де комунальна інфраструктура менш уразлива.
Тим, хто залишається в багатоповерхівці, експерти радять почати з базових речей: придбати інвертор з акумулятором. Найпоширеніші моделі мають потужність 3–6 кВт і коштують від 15 до 40 тисяч гривень. Також варто запастися павербанками для заряджання телефонів та роутерів і LED-лампами на акумуляторах.
Для опалення в багатоквартирному будинку мешканцям радять об'єднатися із сусідами та подати заявку на участь у міських програмах енергомодернізації — так, як це зробили мешканці Троєщини.
У столиці також діє програма часткового відшкодування вартості незалежних джерел енергії для ОСББ та ЖБК. Заявки приймають через районні адміністрації, а розмір компенсації може сягати 80% вартості обладнання.
